Спадковий договір для військових і цивільних

Після тривалого лікування внаслідок поранення військовослужбовець Олександр вирішив оформити договір, що гарантує передачу його майна особі, яка доглядає за ним і підтримувала у найтяжчі моменти. Він не мав близьких родичів, але прагнув, аби майно після його смерті було передано саме тій людині, якій він довіряє. У такому випадку ефективним і юридично надійним інструментом є спадковий договір.

 

Спадковий договір — це одна з форм розпорядження майном на випадок смерті, передбачена главою 90 книги шостої Цивільного кодексу України, далі - ЦКУ. Відповідно до статті 1302 ЦКУ, спадковим договором є домовленість, за якою одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Водночас набувач бере на себе обов’язки, що можуть полягати як у виконанні дій майнового характеру (наприклад, матеріальна допомога, ремонт житла, забезпечення побуту), так і немайнового характеру (допомога у веденні домашніх справ, догляд, супровід до лікарів тощо)  до або після відкриття спадщини.

 

Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем може виступати як фізична, так і юридична особа. Важливо зазначити, що спадковий договір укладається в письмовій формі, обов’язково посвідчується нотаріусом згідно з вимогами статті 55 Закону України «Про нотаріат» та підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Якщо предметом договору є нерухоме майно, нотаріус також вносить інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та накладає заборону на його відчуження — відповідний запис вноситься до реєстру, що унеможливлює продаж чи дарування об’єкта третім особам без розірвання договору. Заборона знімається нотаріусом після смерті відчужувача на підставі свідоцтва про смерть.

 

Цей правочин є двостороннім і не тотожний заповіту. У той час як заповіт — це волевиявлення лише однієї сторони, спадковий договір передбачає обов’язки як відчужувача, так і набувача. До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права в тому обсязі, як до заповіту. Якщо набувач одночасно є спадкоємцем за заповітом або за законом, він не втрачає права на спадкування частки в іншому майні, не охопленому спадковим договором.

 

Майно, яке може бути предметом спадкового договору, включає як об’єкти особистої приватної власності, так і спільної сумісної власності подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

 

Згідно з частиною другою статті 1307 ЦКУ, заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним. У разі, якщо заповіт стосується іншого майна, він залишається чинним у частині, не охопленій договором. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи, контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини. Це забезпечує додатковий захист інтересів сторін, особливо у випадках, коли йдеться про соціально вразливі категорії громадян, зокрема ветеранів війни.

 

Згідно зі статтею 1308 ЦКУ, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу:

- відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень;

- набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

 

Спадковий договір також може бути визнаний недійсним на загальних підставах, передбачених статтею 215 ЦКУ.

Зокрема, але не виключно, при укладенні спадкового договору також мають бути додержані загальні вимоги, які є необхідними задля чинності цього правочину, а саме:

- Зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (відсутність обману чи примусу);

- Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Для військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, а також для осіб, що отримали інвалідність унаслідок війни, спадковий договір виступає не лише механізмом передачі приватного майна, а й інструментом морального та юридичного визнання внеску осіб, які здійснюють підтримку, догляд та супровід у складні періоди життя. У багатьох випадках такі особи — не члени сім’ї у юридичному розумінні, але відіграють ключову роль у повсякденному житті ветерана. Спадковий договір дозволяє зафіксувати цю довіру та віддячити їм у правовій формі.

 

З огляду на багаторівневу систему соціального захисту ветеранів, що охоплює встановлення статусу учасника бойових дій, пенсійне забезпечення, отримання пільг, доступ до медичної допомоги та реабілітації, важливо мати чітко оформлені документи, які дозволяють мінімізувати правові ризики. Юридично грамотно укладений спадковий договір є превентивним заходом для уникнення потенційних конфліктів між родичами, набувачами та іншими особами, які можуть претендувати на майно, зловживаючи уразливим становищем відчужувача або правовими прогалинами.

 

Крім того, для військових, які часто змушені діяти в умовах ризику для життя, непередбачуваності та невизначеності, спадковий договір надає змогу заздалегідь подбати про майбутнє — не лише в матеріальному, а й у моральному сенсі. Це прояв людської гідності, волі та відповідальності перед тими, хто був поруч у критичні моменти, незалежно від офіційного статусу цієї особи.

 

Таким чином, спадковий договір є сучасним, гнучким і соціально чутливим правовим інструментом, який дозволяє враховувати як юридичні, так і особистісні аспекти волевиявлення громадянина. Він забезпечує не лише передачу майнових прав, а й реалізацію принципів справедливості, людяності та вдячності. Особливо в умовах воєнного стану або повоєнний періоду, коли суспільство потребує нових форм правового регулювання соціальних відносин, спадковий договір стає надійним засобом дотримання волі особи навіть після її смерті. Для військовослужбовців він також символізує визнання з боку держави права на гідне майбутнє для тих, хто підтримував їх у найтяжчі часи, — родичів по духу, а не лише по крові.

https://nikvesti.com/blog/show/11743