Фізичний примус як обставина, що виключає кримінальну відповідальність

Значна частина території нашої держави все ще перебуває під впливом окупаційної влади. Українські громадяни, які з тих чи інших причин залишилися у своїх домівках, змушені існувати в реаліях постійного тиску, зазнаючи насильства та жорстокості з боку окупаційної влади. Важливо знати та пам'ятати, що українське законодавство має механізми захисту для тих, хто був змушений вчинити певні дії проти своєї волі.

Стаття 40 ККУ чітко визначає, що не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, що заподіяла шкоду, якщо вона була вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, через який людина не могла керувати своїми вчинками. Це означає, що якщо особу шляхом застосування сили змусили до певних дій, вона не нестиме за них кримінальної відповідальності. Під фізичним примусом слід розуміти протиправний силовий вплив, серед яких: нанесення ударів, катування, незаконне позбавлення волі чи інші насильницькі дії, що позбавляють людину можливості діяти на власний розсуд.

Законодавство розрізняє непереборний та переборний фізичний примус. Непереборним він визнається тоді, коли воля особи повністю пригнічена, і вона абсолютно не має можливості керувати своїми діями чи бездіяльністю. Саме в такому випадку відповідальність повністю виключається, оскільки відсутня вольова ознака, яка є обов'язковою складовою будь-якого злочину. Водночас, якщо особа зазнала фізичного або психічного примусу, але зберігала можливість керувати своїми діями, питання про її кримінальну відповідальність вирішується за правилами крайньої необхідності, як це передбачено статтею 39 ККУ. Кожен такий випадок потребує детального дослідження всіх обставин справи судом. При цьому особа, яка застосувала примус, нестиме відповідальність згідно із законом.

Таким чином, хоча вчинене під примусом діяння може об'єктивно мати ознаки суспільної небезпеки, особа, яка його вчинила, не є злочинцем, оскільки діяла без власної волі. Кримінальну відповідальність за завдану шкоду нестиме той, хто застосував цей протиправний примус. Законодавство України враховує надскладні умови, в яких опинилися громадяни на тимчасово окупованих територіях, передбачаючи норми для їхнього захисту від несправедливих звинувачень.